18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду  кримськотатарського народу — одну з найтрагічніших сторінок  у сучасній історії. Саме цього дня у 1944 році сталінський режим  розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної  батьківщини — Криму.

Цей злочин, який за своєю суттю та наслідками  відповідає міжнародному визначенню геноциду, став спробою  знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її  присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції. Однак  попри надзвичайні втрати, насильство й десятиліття вигнання, кримські  татари не припинили боротьбу за право жити на своїй землі. Нинішня  російська окупація Криму багато в чому відтворює репресивну політику  радянської доби, спрямовану проти кримськотатарського народу.

Депортація кардинально змінила демографічний та культурний  ландшафт Криму. Але разом із тим вона стала частиною спільної історичної  пам’яті українців і кримських татар. Обидва народи зазнали злочинів  тоталітарних режимів, спрямованих на винищення ідентичності, культури,  мови. 

Вшанування пам’яті жертв депортації – це продовження боротьби за  право бути собою, це пам’ять про наші спільні трагедії: від зруйнування  Запорізької Січі до повномасштабної війни 24 лютого 2022 року.