День Європи. До історії київського самоврядування.

У країнах членах Європейського Союзу День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають 9 травня. Цю дату затвердили у 1985-му році на саміті Європейської ради в Мілані, оскільки 9-го травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді «наднаціональної спільноти». Метою такої спільноти, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи. Тому 9 травня вважається днем народження Європейського Союзу.

У країнах членах Європейського Союзу День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають 9 травня. Цю дату затвердили у 1985-му році на саміті Європейської ради в Мілані, оскільки 9-го травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді «наднаціональної спільноти». Метою такої спільноти, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи. Тому 9 травня вважається днем народження Європейського Союзу.

Враховуючи події Євромайдану та підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році, це свято набуло не просто символічного значення. У червні 2022 року Україна отримали кандидатський статус ЄС. Одним із наріжних каменів правової системи Європейського союзу є Хартія місцевого самоврядування, яка закріпила відзначальну роль місцевого самоврядування в забезпеченні демократії, ефективного управління та децентралізації влади, роль муніципальних утворень в розвитку Європи, необхідність для муніципалітетів мати широку автономію.

Традиції місцевого самоврядування країн Європи формувалися сторіччями та були закріплені правовою системою магдебурзького права..

Магдебурзьке право почало поширюватися на українських землях з кінця ХІІІ сторіччя і протягом XIV-XVІI ст. цей привілей отримали понад 260 міст.

Привілей на магдебурзьке право було видано м. Києву великим князем литовським Олександром у 1498 році. Всі наступні князі та польські королі, українські гетьмани підтверджували своїми привілеями та універсалами право київської громади на самоврядування, право на власний суд, збір податків, безмитну торгівлю в межах Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, контроль над торгівлею у місті, монопольну торгівлю окремими групами товарів, користування земельними угіддями, звільнення від окремих загальнодержавних податків та повинностей, права та привілеї київських ремісничих цехів та ін.

Російська імперська влада після ліквідації Української козацької держави, тривалий час змушена була рахуватися із стародавніми правами Києва. Врешті решт 23 грудня 1834 року російський імператор Микола І указом скасував магдебурзьке право м. Києва, а усі повноваження у функції з управління містом було передано Київській міській думі, створеної на основі загальноімперського Городового положення.

З нагоди святкування Дня Європи Державний архів м. Києва презентує добірку документів з історії київського самоврядування – надання та підтвердження князями Великого князівства Литовського та королями Речі Посполитої магдебурзького права місту Києву.

Представлені документи зберігаються у фондах Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського та Державного архіву м. Києва.

Державний архів. М. Києва висловлює свою вдячність генеральному директору Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського академіку Любов Дубровіній за допомогу та участь у підготовці цієї виставки документів.

 

     

1544 р., березня 8, Пйотркув. – Лист великого князя литовського і короля польського Зигмунта І про поновлення привілею київським міщанам 1516 р., захопленого і пошкодженого татарами.
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, ф. ХХVIII, спр. 800, арк. 1-2.

 

        

1545 р., квітня 15, Вільно. – Привілей великого князя литовського і короля польського Зигмунта Августа на підтвердження магдебурзького привілею Києву.
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, ф. ХХVIII, спр. 800, арк. 3-5.

 

  

1571 р., квітня 22, Варшава. – Привілей вел.кн. лит. і кор. пол. Зигмунта Августа міщанам на вільне користування лісами в засягу п’яти миль навколо Києва
Державний архів м. Києва, ф.1, оп. 1 спр. 2, арк. 4-4зв.

 

      

1576 р., листопада 17, Торунь. – Лист короля Стефана Баторія до київського воєводи, князя В.К. Острозького з вимогою не порушувати права міщан, зокрема щодо поширення юрисдикції на приїжджих купців та міських козаків, користування державними та приватними лісами довкола Києва, давнього права шляхетської нав’язни для міських урядників.
Державний архів м. Києва, ф.1, оп. 1 спр. 2, арк. 2-3 зв.

  

     

1633 р., лютого 20, Краків. – Підтвердний привілей короля Владислава ІV київським міщанам на магдебурзьке право та інші вольності.
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, ф. ХХVIII, спр. 800, арк. 46-47.

 

     

1615 р., березня 28, Варшава. – Привілей короля Зигмунта ІІІ київським міщанам на вільне користування лісами довкола Києва і рибні лови на Дніпрі та його притоках.
Державний архів м. Києва, ф.1, оп. 1 спр. 2, арк. 5-5 зв.