До роковин трагедії Бабиного Яру

До роковин трагедії Бабиного Яру Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв, циган, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. За три роки німецької окупації Києва Бабин яр став братською могилою понад ста тисяч людей.

У Державному архіві м. Києва зберігаються документи про будівництво пам’ятника в Бабиному Яру, вшанування пам’яті загиблих, благоустрій цієї території, а також виявлення масових захоронень жертв трагедії.

1. Рішення від 06.09.1944 р. № 239/2 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про тимчасовий відвод Кар’єроуправлінню Міськкомгоспу земельної дільниці під розробку піщаних кар’єрів на території біля Бабиного Яру в Подільському р-ні». (ф. Р-1, оп. 4, спр. 33, арк. 147).

2. Рішення від 02.10.1945 р. № 449/42 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про план підготовчих робіт по будівництву пам’ятника в «Бабиному Яру». (ф. Р-1, оп. 4, спр. 75, арк. 141, 143).

3. Розпорядження виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 14.08.1946 р. № 7/ср про наведення порядку на території Бабиного Яру. (ф. Р-1, оп. 7, спр. 14, арк. 15).

4. Рішення від 26.06.1962 р. № 988 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про ліквідацію Копиловського та Староєврейського - Караїмського кладовищ». (ф. Р-1, оп. 8, спр. 149, арк. 99, 100).

5. Рішення від 15.10.1963 р. № 1603 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про проектування парку культури і відпочинку на території ліквідованого Староєврейського і Караїмського кладовищ». (ф. Р-1, оп. 8, спр. 233, арк. 489, 490).

6. Лист секретаря Шевченківського райкому Комуністичної партії України м. Києва Курочкіна Н. від 03.10.1964 р. № 928 до секретаря Київського промислового обкому Комуністичної партії України Бойченка В. про виявлене масове захоронення людей по вул. Грекова, 18а/22а. (ф. Р-1, оп. 8, спр. 347, арк. 107-108).

7. Акт комісії райвиконкому від 01.10.1964 р. про факт знайдення масового захоронення людей по вул. Грекова, 18а/22а та схема розташування захоронення. (ф. Р-1, оп. 8, спр. 347, арк. 109-114).

8. Постанова від 20.10.1966 р. № 1537 Київського міського комітету КП України та виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про встановлення пам’ятних-закладних каменів на території Бабиного Яру та в сквері на Привокзальній площі в Дарниці». (ф. Р-1, оп. 8, спр. 535, арк. 80, 81).

9. Рішення від 04.10.1971 р. № 1595 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про спорудження пам’ятника радянським громадянам і військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, які загинули від рук німецько-фашистських окупантів в районі Сирецького масиву м. Києва». (ф. Р-1, оп. 8, спр. 1004, арк. 115?116).

10. Рішення від 17.02.1975 р. № 166 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про спорудження пам’ятника радянським громадянам і військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, які загинули від рук німецько-фашистських окупантів у районі Сирецького масиву м. Києва». (ф. Р-1, оп. 8, спр. 1379, арк. 293 – 296).