День Європи. До історії київського самоврядування.

У країнах членах Європейського Союзу День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають 9 травня. Цю дату затвердили у 1985-му році на саміті Європейської ради в Мілані, оскільки 9-го травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді «наднаціональної спільноти». Метою такої спільноти, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи. Тому 9 травня вважається днем народження Європейського Союзу.

Детальніше...

До дня Соборності

22 січня - особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо важливі свята — проголошення Української Народної Республіки, Акт Об'єднання українських земель та День Соборності.

Детальніше...

Історія авіабудування в Україні


Детальніше...

З нагоди 36 річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції Державний архів м. Києва підготував добірку архівних документів, які висвітлюють діяльність Київського міського голови, Київської міської ради, її виконавчого органу, комунальних підприємств із ліквідації наслідків аварії, організація захисту міста, забезпечення життєдіяльності об’єктів критичної та цивільної інфраструктури, забезпечення умов діяльності установ законодавчої, судової та виконавчої гілок влади, які розміщені в столиці України, захист життя та здоров’я населення, надання допомоги мешканцям міста та низка інших життєво необхідних заходів.

Детальніше...

 До роковин вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні

Для України 1932-1933 роки стали часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Жорстокість Голодомору полягає перш за все в тому, що голод не був наслідком стихійного лиха або неврожаю, він став результатом цілеспрямованої політики московського тоталітарного режиму. Шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних московський режим створив для частини українців умови, які були несумісні із життям, і тим самим вчинив злочин геноциду.
Голодомор 1932-1933 років в Україні як явище геноциду народу підпадає під означення геноциду, подане в Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року « Про попередження злочину геноциду і покарання за нього». Так, стаття 2 Конвенції визначає геноцид «як будь-яке з діянь, які вчиняються з наміром знищити повністю або частково яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу, а саме: вбивство членів групи; заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам групи; умисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне знищення її; заходи, розраховані на недопущення дітонароджування в середовищі групи; насильницька передача дітей з однієї групи до іншої».
Є всі підстави вважати, що Голодомор був спеціально спланованим московським комуністичним режимом злочином, метою якого було знищити українців як національну групу, що усвідомлювала себе як націю і готова була за сприятливих умов проголосити незалежність. Інструментом було обрано вбивство голодом найбільш чисельної та самодостатньої частини нації – селянства, разом із переслідуванням національної інтелігенції у формі політичних судилищ і чисток.

Детальніше...

До річниці вигнання нацистських окупантів з України та річниці визволення міста Києва

 

На середину жовтня 1944 року вся Україна була звільнена від нациських окупантів.

6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту штурмом взяли столицю України місто Київ та звільнили її від нацистських окупантів.

Визволення України завершила Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року.

За підрахунками ряду істориків, кількість загиблих при форсуванні Дніпра і звільненні Києва сягає не менше 800 тисяч чоловік, враховуючи мирне населення; у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів воїнів, понад два мільйони населення України було вивезено для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

Пропонуємо Вашій увазі  документи про перші рішення Київської міської ради депутатів трудящих з поновлення життєдіяльності міста та визначення обсягів нанесених збитків.

Детальніше...

До Дня захисників і захисниць України та Дня Українського козацтва

Детальніше...

До роковин трагедії Бабиного Яру

До роковин трагедії Бабиного Яру Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв, циган, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. За три роки німецької окупації Києва Бабин яр став братською могилою понад ста тисяч людей.

У Державному архіві м. Києва зберігаються документи про будівництво пам’ятника в Бабиному Яру, вшанування пам’яті загиблих, благоустрій цієї території, а також виявлення масових захоронень жертв трагедії.

Детальніше...

До Дня пам'яті жертв політичних репресій

У травні Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв політичних репресій – усіх тих, хто постраждав від переслідувань комуністичного режиму. Цей день щороку відзначається в Україні у третю неділю травня згідно з Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років».

Знищення співгромадян, які за своїми світоглядними цінностями становили загрозу для комуністичного режиму, розпочалося одразу після жовтневого перевороту 1917 р. Нечуваних масштабів масові репресії набули після штучного голодомору 1932 – 1933 рр. Через масове знищення населення власної країни сталінські чистки 1937 – 1938 рр. увійшли в нашу історію як «Великий Терор». У цей період жертвами репресій стали понад 2,5 мільйони громадян СРСР, серед яких приблизно 40 тисяч були українцями. Наслідком масових репресій стало фізичне винищення духовної еліти нації, насадження страху та почуття незахищеності у населення, рабська залежність та покора «великому вождеві».

Пропонуємо Вашій увазі відповідні документи, виявлені у фондах архіву.

Детальніше...