Історія авіабудування в Україні


Детальніше...

З нагоди 36 річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції Державний архів м. Києва підготував добірку архівних документів, які висвітлюють діяльність Київського міського голови, Київської міської ради, її виконавчого органу, комунальних підприємств із ліквідації наслідків аварії, організація захисту міста, забезпечення життєдіяльності об’єктів критичної та цивільної інфраструктури, забезпечення умов діяльності установ законодавчої, судової та виконавчої гілок влади, які розміщені в столиці України, захист життя та здоров’я населення, надання допомоги мешканцям міста та низка інших життєво необхідних заходів.

Детальніше...

З історії місцевого  самоврядування  у Києві
 
  

 До роковин вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні

Працівниками Державного архіву м. Києва проведено значну роботу з виявлення та оприлюднення документів про жертв Голодомору 1932-1933 рр. За результатами цієї роботи був підготовлений і виданий збірник документів: Голодомор 1932-1933 рр. в Києві: факти, події, свідчення (за документами Державного архіву міста Києва) / Відп. ред. Віра Купченко .– К., 2008.– 431 с.

Детальніше...

До річниці вигнання нацистських окупантів з України та річниці визволення міста Києва

 

На середину жовтня 1944 року вся Україна була звільнена від нациських окупантів.

6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту штурмом взяли столицю України місто Київ та звільнили її від нацистських окупантів.

Визволення України завершила Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року.

За підрахунками ряду істориків, кількість загиблих при форсуванні Дніпра і звільненні Києва сягає не менше 800 тисяч чоловік, враховуючи мирне населення; у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів воїнів, понад два мільйони населення України було вивезено для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

Пропонуємо Вашій увазі  документи про перші рішення Київської міської ради депутатів трудящих з поновлення життєдіяльності міста та визначення обсягів нанесених збитків.

Детальніше...

До Дня захисника України та Дня Українського козацтва

Детальніше...

До роковин трагедії Бабиного Яру

До роковин трагедії Бабиного Яру Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв, циган, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. За три роки німецької окупації Києва Бабин яр став братською могилою понад ста тисяч людей.

У Державному архіві м. Києва зберігаються документи про будівництво пам’ятника в Бабиному Яру, вшанування пам’яті загиблих, благоустрій цієї території, а також виявлення масових захоронень жертв трагедії.

Детальніше...

До Дня пам'яті жертв політичних репресій

У травні Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв політичних репресій – усіх тих, хто постраждав від переслідувань комуністичного режиму. Цей день щороку відзначається в Україні у третю неділю травня згідно з Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років».

Знищення співгромадян, які за своїми світоглядними цінностями становили загрозу для комуністичного режиму, розпочалося одразу після жовтневого перевороту 1917 р. Нечуваних масштабів масові репресії набули після штучного голодомору 1932 – 1933 рр. Через масове знищення населення власної країни сталінські чистки 1937 – 1938 рр. увійшли в нашу історію як «Великий Терор». У цей період жертвами репресій стали понад 2,5 мільйони громадян СРСР, серед яких приблизно 40 тисяч були українцями. Наслідком масових репресій стало фізичне винищення духовної еліти нації, насадження страху та почуття незахищеності у населення, рабська залежність та покора «великому вождеві».

Пропонуємо Вашій увазі відповідні документи, виявлені у фондах архіву.

Детальніше...

До 60-х роковин Куренівської трагедії

 

13 березня 2021 року кияни вшановують пам’ять жертв Куренівської трагедії – жахливої техногенної катастрофи, яка спіткала наше місто 60 років тому. Причини і наслідки лиха довгий час замовчувалися та применшувалися радянською владою, інформація, що оприлюднювалася у засобах масової інформації, піддавалася цензурі. Фактично всі документи, які стосувалися розслідування причин та наслідків катастрофи були засекречені. Запропонована виставка архівних документів з фонду № Р-1446 «Київська спеціальна комісія з нагляду за станом ґрунтів в районі Сирецького яру Державного комітету у справах будівництва при Раді Міністрів УРСР» (розсекречено в 1990 р.), що перебуває на зберіганні в Державному архіві м. Києва, містить експертні заключення про причини, умови та масштаб катастрофи, заходи органів виконавчої влади із ліквідації наслідків катастрофи (наслідків затоплення і руйнувань в районі Куренівки м. Києва, проведення укріплювальних робіт, евакуацію та розселення людей із зони розливу пульпи, виплати компенсації за втрачене майно, свідчення очевидців, тощо), а також фотоматеріали з місця події. Ознайомлення з документальними свідченнями дозволить краще зрозуміти трагедію, глибше дізнатися про важливу сторінку з історії Києва.

Детальніше...

До 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки

Проголошення IV універсалу стало історичним рішенням Української Центральної Ради, яке свідчило про остаточний розрив з імперським центром. Універсалом було затверджено створення вільної самостійної Української Народної Республіки з орієнтацією на демократичні цінності та налагодження мирних відносин з Центральними Державами, насамперед з Росією. І хоча цей важливий юридичний акт було проголошено надто пізно, коли кульмінаційний період українського національного руху вже був пройдений, ідея створення самостійної України надалі жила в середовищі прогресивних українців та надихала на боротьбу за незалежність держави. На відзначення 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки Державний архів м. Києва пропонує Вашій увазі низку документів, які зберігаються у фондах архіву та відображають цей напружений період нашої історії:

Детальніше...