Виставки
До Дня пам'яті жертв політичних репресій
У травні Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв політичних репресій – усіх тих, хто постраждав від переслідувань комуністичного режиму. Цей день щороку відзначається в Україні у третю неділю травня згідно з Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років».
Знищення співгромадян, які за своїми світоглядними цінностями становили загрозу для комуністичного режиму, розпочалося одразу після жовтневого перевороту 1917 р. Нечуваних масштабів масові репресії набули після штучного голодомору 1932 – 1933 рр. Через масове знищення населення власної країни сталінські чистки 1937 – 1938 рр. увійшли в нашу історію як «Великий Терор». У цей період жертвами репресій стали понад 2,5 мільйони громадян СРСР, серед яких приблизно 40 тисяч були українцями. Наслідком масових репресій стало фізичне винищення духовної еліти нації, насадження страху та почуття незахищеності у населення, рабська залежність та покора «великому вождеві».
Пропонуємо Вашій увазі відповідні документи, виявлені у фондах архіву.
До 60-х роковин Куренівської трагедії
13 березня 2021 року кияни вшановують пам’ять жертв Куренівської трагедії – жахливої техногенної катастрофи, яка спіткала наше місто 60 років тому. Причини і наслідки лиха довгий час замовчувалися та применшувалися радянською владою, інформація, що оприлюднювалася у засобах масової інформації, піддавалася цензурі. Фактично всі документи, які стосувалися розслідування причин та наслідків катастрофи були засекречені. Запропонована виставка архівних документів з фонду № Р-1446 «Київська спеціальна комісія з нагляду за станом ґрунтів в районі Сирецького яру Державного комітету у справах будівництва при Раді Міністрів УРСР» (розсекречено в 1990 р.), що перебуває на зберіганні в Державному архіві м. Києва, містить експертні заключення про причини, умови та масштаб катастрофи, заходи органів виконавчої влади із ліквідації наслідків катастрофи (наслідків затоплення і руйнувань в районі Куренівки м. Києва, проведення укріплювальних робіт, евакуацію та розселення людей із зони розливу пульпи, виплати компенсації за втрачене майно, свідчення очевидців, тощо), а також фотоматеріали з місця події. Ознайомлення з документальними свідченнями дозволить краще зрозуміти трагедію, глибше дізнатися про важливу сторінку з історії Києва.
До річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки
Проголошення IV універсалу стало історичним рішенням Української Центральної Ради, яке свідчило про остаточний розрив з імперським центром. Універсалом було затверджено створення вільної самостійної Української Народної Республіки з орієнтацією на демократичні цінності та налагодження мирних відносин з Центральними Державами, насамперед з Росією. І хоча цей важливий юридичний акт було проголошено надто пізно, коли кульмінаційний період українського національного руху вже був пройдений, ідея створення самостійної України надалі жила в середовищі прогресивних українців та надихала на боротьбу за незалежність держави. На відзначення 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки Державний архів м. Києва пропонує Вашій увазі низку документів, які зберігаються у фондах архіву та відображають цей напружений період нашої історії:
До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років
У Державному архіві м. Києва зберігається значна кількість документів про події Другої світової війни, серед яких є ті, що були зібрані фондоутворювачами особових фондів. Один з таких особових фондів належить доктору історичних наук, професору, завідувачу кафедри джерелознавства та архівознавства Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, журналісту Володимиру Олександровичу Замлинському (1930-1993). Вчений зібрав велику кількість документів про партизанський рух на Волині, період гітлерівської окупації в Україні. Окремі документи пропонуємо Вашій увазі.
До Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів
Під час Другої світової війни в концентраційних таборах загинули мільйони людей різних національностей. 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. В цей день в 1945 році в’язні концтабору Бухенвальд почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Один з страшних таборів смерті існував у саксонському м. Цайнтхайн, де загинуло більше 80 тисяч військовополонених різних національностей. У Державному архіві м. Києва зберігається фонд Р-1584 «Колекція документів патолого-анатомічної і судової експертизи спеціальної комісії з розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників в таборах радянських військовополонених в місті Цайтхайн у роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр.», який містить документи про санітарно-епідеміологічні умови перебування військовополонених, протоколи ексгумації трупів та фотографії кладовищ в м. Цайтхайн, висновки цієї комісії.
До Дня Конституції України (28 червня 1996 р.)
«Кожен громадянин України має знати та гідно реалізовувати передбачені Основним законом права і обов’язки. А держава, в особі її інститутів, повинна забезпечити належні умови для такої всебічної реалізації…»
(Президент України Петро Порошенко під час виступу на урочистому засіданні Верховної Ради України з нагоди Дня Конституції 28 червня 2016 року)
Це державне свято щорічно відзначається на честь ухвалення Конституції незалежної України. Основний Закон Держави Україна був ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття.
До річниці початку Української Революції та створення Української Центральної Ради (1917-1921)
«Ми стоїмо на порозі нової доби в нашій історії. Три роки революції, три роки науки вогнем і мечем викували в українських працюючих мас міцну зброю й соціальної, й національної свідомости. Які б ще фази цієї доби не були попереду, українська трудова нація цієї своєї загартованої в стражданнях зброї не випустить».
(Винниченко В. Відродження нації. – Ч. 3 . – С. 503-504)
До роковин Чорнобильської катастрофи.
Найбільша техногенна катастрофа, яка сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мала страшні наслідки: викиди в атмосферу значної кількості радіоактивності, забруднення повітря, ґрунтів, вод, загроза здоров’ю багатьох поколінь людей. У матеріалах МАГАТЕ повідомлялося, що 2 травня 1986 року при нормі 8-12 мР/ч реєстрували на території ЧАЕС близько 5 000 мР/ч, у Києві – 220 мР/ч, у той же час в Москві – 11, у Лондоні – 6.
Пропонуємо Вашій увазі окремі документи про ці події, що зберігаються у Державному архіві м. Києва.
